Бруно Шульц народився у Дрогобичі у 1892 році, він був письменником, художником, літературним критиком і викладачем. Деякі літературні твори Шульца були втрачені під час ІІ світової війни. Така ж сумна доля спіткала його живописні роботи. До нас дійшли лише дві збірки оповідань ««Цинамонові крамниці» та «Санаторій під клепсидрою», вони нерозривно пов’язані спільною темою та головним героєм, який поринає у свої спогади про дитинство, що пройшло у патріархальній єврейській родині у Дрогобичі – галицькому місті з його певним укладом життя, традиціями та ритуалами. Твори Шульца виплекані унікальним духом Галичини, сумішшю багатонаціонального і полікультурного середовища, в якому мирно співіснували євреї, українці та поляки. Мова цих оповідань вражає фантасмагорією образів, складним нашаруванням мовно-стилістичних засобів, притаманних неповторному стилю викладення думки реально-містичної субстанції, витвореної шульцівським світосприйняттям.
Особисті негаразди митця розвивалися паралельно з трагічними європейським подіями: Його намагання видати книги в Європі, а також організувати виставку творів живопису завершилися невдачами. 1939 року спалахнула Друга світова війна. Бруно Шульц переживає в Дрогобичі прихід і відхід нацистських та радянських військ. Його примушують малювати портрет Йосифа Сталіна й полотно «Звільнення народу Західної України». Потім арештовують за використання в картині блакитних і жовтих кольорів.
Із приходом німеців євреї Дрогобича були переселені у гетто, Шульц з родиною мешкав у одноповерховому бараку. Численні смерті його друзів та знайомих допровадили його до глибокої депресії, він намагався передати свої рукописи та рисунки за межі гетто але не встиг. У листопаді 1942 року Шульца застрелив німецький нацист, офіцер гестапо, коли він повертався додому до Дрогобицького гетто з буханцем хліба.